Урок №5 Тема уроку: Харчові отруєння, їх класифікація.Харчові токсико інфекції. Умовно-патогенні мікроби, що викликаютьхарчові токсикоінфекції (кишкова паличка, паличка протея). Заходи профілактики токсикоінфекцій.
05.04.2023
Практично кожна людина, хоч раз у своєму житті, відчувала на собі прояви харчового отруєння. Особливо часто таке негативне явище виникає в дітей. Тому важливо знати, що робити й чого боятися в разі неприємності. І, звичайно, – як уникнути отруєння в майбутньому.
Харчове отруєння (харчова токсикоінфекція, ХТІ) виникає, коли людина вживає в їжу будь-які продукти, обсіменені хвороботворними бактеріями. Список патогенних мікроорганізмів дуже широкий, і багато хто з них при попаданні в травну систему може призводити до дуже тяжких наслідків.
Проблема ускладнюється ще тим, що патогенні мікроорганізми, перебуваючи в продуктах харчування, продукують токсини. Ці речовини накопичуються в харчах та викликають симптоми отруєння, навіть коли їжа досить термічно оброблена й живих мікробних тіл у ній вже немає.
Які продукти становлять ризик харчового отруєння?
Таких продуктів дуже багато. Найбільш небезпечні ті, які повинні зберігатися в прохолодному місці, у холодильниках і морозильниках.
- Особливо небезпечним є отруєння рибними продуктами.
- сире або недоварене м’ясо або птиця;
- непастеризовані молочні продукти;
- сирі молюски, риба, морепродукти;
- немиті фрукти та овочі.
Отруїтися токсинами із зараженої їжі може як одна людина, так і кілька. Зрозуміло, якщо вони вживали ті ж продукти.
Симптоми харчового отруєння
З’явитися вони можуть як за кілька годин, так і через 2-5 днів після вживання неякісної їжі або напою. Тривалість безсимптомного (називати його інкубаційним не зовсім коректно) періоду визначається масивністю надходження токсинів в організм. Чим більше зараженої їжі з’їдено / випито, тим коротшим буде благополучний період.
Лікування харчових отруєнь
Більшість випадків харчового отруєння протікають легко й самі собою проходять через кілька днів. На цей період найважливіше – підтримати організм і компенсувати нестачу рідини, електролітів, які організм втрачає з частим рідким стільцем і блювотою.
Поки не пройде діарея, необхідно відмовитися від молочних продуктів і твердої, важкої їжі. З настанням поліпшення, можна поступово повертатися до звичного раціону. Починаючи з м’якої їжі: банани, тости білого хліба, крекери, легка каша.
Гострої, смаженої їжі й молочних продуктів уникайте ще кілька тижнів.
Важливо пити багато рідини, але це не має бути молоко або напої з кофеїном: просто чиста вода, натуральні соки.
Назва "кишкова паличка" носить збірний характер, тому що містить у собі велику кількість різновидів, які відрізняються один від одного культуральними, біохімічними, серологічними і патогенними властивостями.
Бактерії групи кишкової палички мають складну будову антигену. На відміну від сальмонели вони мають не два, а три різних антигени: О (соматичний), Н (жгутиковий) і К (капсульного). Серед усієї цієї групи бактерій зустрічаються патогенні серотипи, умовно патогенні і навіть корисні для людини. Корисна для людини роль кишкової палички зводиться до їх участі в синтезі вітамінів комплексу В і К, а також в антагоністичній дії на сибироязвові і дизентерійні палички, стафілококи й ін. Серологічна типізація кишкових паличок по 0-антигені дозволяє відрізнити патогенні штами від непатогенних.
Біохімічно кишкові палички дуже активні. Усі вони розщеплюють лактозу, глюкозу, манніт, мальтозу, декстрозу, галактозу і ксилозу; розріджують желатин, редукують нітрати в нітрити, переважну більшість утворить індол, але вони не розкладають інозиту і не утворять сірководень.
Для виділення кишкової палички з різних об'єктів і диференціації їхніх підгруп у лабораторних умовах широко використовують елективні середовища Ендо, Левіна, Хейфеца, В. М. Карташової, Сімонса, Кларка, "нітрин-6", для визначення колітитра середовище Кесслера і т. д.
Кишкова паличка з нормальною ферментативною активністю (ешерихії). Представник нормальної флори. Кількість кишкової палички серед інших бактерій не перевищує 1%, але роль її дуже важлива, оскільки цей мікроб: по-перше, є головним конкурентом умовно-патогенної флори, перешкоджаючи заселенню чужорідними мікробами кишкової стінки; по-друге, кишкова паличка забирає з просвіту кишечнику кисень, що є отрутою для біфідобактерій і лактобактерій, таким чином, створюються комфортні умови для основних бактерій кишкової флори.
Епідеміологія і профілактика. Фактором передачі інфекційного початку, як і у випадках харчового сальмонельозу, може виявитися м'ясо змушене убитих тварин. Особлива роль обводиться м'ясним напівфабрикатам і готовим харчовим продуктам, при виробництві і збереженні яких був порушений санітарно-гігієнічний режим. Порушення санітарного режиму виробництва створює умови їх екзогенного обнасінення кишковою паличкою і протеєм, а при недостатній тепловій обробці в процесі виробництва і збереженні продуктів при температурі вище 10°С ці бактерії дуже швидко ростуть і розмножуються.
Для профілактики необхідно приймати міри до захисту харчових продуктів від обнасінення цими бактеріями, проводити їх ретельну теплову обробку і зберігати при низьких плюсових температурах (4-5°С). Так само як і при обнасіненні сальмонелами, ріст і розмноження кишкової палички в м'ясі і м'ясних продуктах не змінюють їх органолептичних ознак несвіжості.
Бактерії протея володіють протеолітичними властивостями, і при росту їх чистих культур у м'ясі відбуваються органолептичні зміни несвіжості з появою специфічних запахів. Так, ріст Pr. vulgaris викликає запах цвілі, a Pr. міrаbіlіs-запах тухлих яєць.
Санітарна оцінка м'яса і м'ясопродуктів при обнасіненні умовно патогенною мікрофлорою проводиться так само, як при обнасіненні сальмонельозами.
Домашнє завдання :Опрацювати теоретичний
матеріал . Вивчити тему. Фото
конспекту надіслати на електронну пошту: chepakova.nina1@qmail.com
Немає коментарів:
Дописати коментар