12.04.2023
Тема уроку "Презентація вин та національних страв"
Вино - дар Богів Вино, яке вважалося в давнину даром богів, перетворилося пізніше в символ життєвої сили. Воно традиційно має особливе значення в релігійних церемоніях як символ крові і знак божественного впливу. Вино супроводжує всі значущі події людського існування, і радісні, і сумні. Забавно, що слово «симпозіум», яке в наші дні означає серйозний академічний форум, спочатку означало «п'яну» вечірку або просто пиятику.
Етикетка — це візитна картка вина. Вона прикрашає пляшку та містить важливу інформацію про вміст пляшки- назву вина. Вино може називатися по місцю походження, наприклад, Шаблі або по сорту винограду, наприклад, Мерло. Крім назви на етикетці вказують рік врожаю, виробника, а також область вирощування винограду.
Послідовність подачі вин Біле вино подається перед червоним; Молоде перед старим; Легке перед насиченим і міцним; Більш холодне перед менш холодним; Сухе перед солодким; Ординарне перед марочним та колекційним; Перед їжою — аперитив, під час їжі — столові вина, після трапези — десертні.
Етапи подачі вина Прийняття замовлення; Представлення вина; Підготовка вина до подачі(перевірка доброякісності, доведення до потрібної температури); Відкривання пляшки; Декантування вина; Наливання вина.
Ознаки недоброякісності вина: Випнута або провалена пробка. Низький рівень вина в пляшці. Наявність осаду, де його не повинно бути. Непрозорість. Підтікання на акцизній марці або кольєретці. Зникаючі повітряні пухирці на поверхні вина.
Температура подачі вин Білі столові вина слід подавати охолодженими до 8-12 градусів. Червоні столові вина найкраще проявляють свої якості при температурі 16-18 градусів. Міцні вина подають при температурі 18-20 градусів. Шампанське найбільш повно і гармонійно передає свій букет при температурі 6-10 градусів.
Представлення вина
Зазвичай достатньо відтворити відповідний запис у карті вин: Назва вина, назва виноградника(апеласьйона), що говорить про вищу якісну категорію; Марку вина(назву господарства, де було виготовлено вино або компанію, де його розливали); Рік врожаю(вінтажне, рік врожаю або не зазначене роком); Сорт винограду; Характерні особливості вина(марочне, ординарне); Вміст цукру(сухе, н/сухе, н/солодке, солодке); Вміст спирту; Дегустаційні характеристики(пурпурове вино із квітковим букетом); Гість повинен знати і ціну.
Порядок проведення декантування Продемонструвати пляшку гостю і оголосити назву фірми, регіону виробництва, рік врожаю; Відкоркувати пляшку безпосередньо в присутності гостя; Налити небегато вина в графин, а потім перелити його в дегустаційний бокал; Після цього вино дегустує сомельє, метрдотель або мененджер; Якщо вино тхне пробкою чи виявляються інші серйозні дефекти, то вино краще відразу замінити; Потім вино декантують: обережно переливають в графин таким чином, щоб вино якомога ширше розтікалося по стінкам графина; Далі дають скуштувати вино замовнику; Після його згоди наповнюють келихи гостям і в останню чергу наповнюють келих замовника.
Українська кухня — характерний стиль приготування їжі, практика і традиції, які пов'язані з українською культурою, кулінарне мистецтво українців. В українській кухні дуже багато продуктів зазнають складної теплової обробки — спочатку їх обсмажують абоварять, а потім тушкують або запікають. Це є найбільш відмітною рисою технології української кухні. Складна теплова обробка дає змогу зберегти аромат страв і надає їм соковитості.
Велика кількість страв (крученики, завиванці, фарширована птиця й овочі, шпиговане салом і часником м'ясо і тд.) приготовляються у шпигованому і фаршированому вигляді. Особливо смачні і корисні комбіновані страви з м'яса та овочів — голубці з м'ясом, крученики волинські, яловичина шпигована з буряками і тд.
Українські страви відомі своєю різноманітністю та високими смаковими якостями. Українська кухня нараховує сотні рецептів: борщі й пампушки, паляниці й галушки, вареники й ковбаси, печені та напої з фруктів і меду, відомі далеко за межами України. Деякі страви мають багатовікову історію, як-от, український борщ. Уже в період трипільської культури (5-6 тисяч років тому), яку сприйняли східні слов'яни, населення Правобережної України вирощувало зернові культури — пшеницю, ячмінь і просо.
Українська національна кухня з давніх часів відзначалась великою різноманітністю страв і їх високими смаковими й поживними якостями. Народна кухня - це така ж культурна спадщина, як мова, література, мистецтво, це неоціненний здобуток, яким можна пишатися, який не слід забувати.
Багато особливостей української кухні були обумовлені способом життя народу, переважна більшість якого займалась важкою хліборобською працею. Щоб виконувати важку працю, людям була потрібна ситна, калорійна їжа. Тому для української кухні характерні страви, що багаті і на білки, і на жири, і на вуглеводи. Примхи ж національного характеру вимагали, аби ця їжа була смачною. Ми повинні знайомити дітей з традиціями українського народу. Знайомити з шкідливими сучасними продуктами(чіпсами,кока колою).
Немає коментарів:
Дописати коментар