17.04.2023
Тема уроку ЛПР №4 "Розрахунок з відвідувачами ресторану. Виведення звітів"
(Початок ЛПР дивись Урок №26 ЛПР №3).
Крім загальних для всіх звітних чеків обов’язкових реквізитів (див. с. 47), у Z-звіті обов’язково мають бути наявними (п. 17 Вимог № 199):
1) підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожною ставкою ПДВ окремо;
2) літерні позначення та відповідні їм ставки ПДВ у відсотках, а також дати їх останнього занесення (якщо воно проводилося в день роздрукування Z-звіту);
3) суми ПДВ за кожною ставкою;
4) підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), продаж яких не підлягає обкладенню ПДВ;
5) загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) з розбиттям за формами оплати;
6) підсумок розрахункових операцій та суми ПДВ (відповідно до пп. 1, 3, 4 і 5) за сумами кош¬тів, виданих покупцям (споживачам послуг), якщо такий підсумок не дорівнює нулю;
7) сума готівки за операціями «службове внесення» і «службова видача»;
8) кількість касових чеків (квитанцій), виданих за зміну, окремо за реалізованими товарами (наданими послугами) і виданими коштами;
9) номер, дата і час друкування Z-звіту;
10) повідомлення про обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсності Z-звіту.
Відсутність хоча б одного з обов’язкових реквізитів може бути кваліфіковано перевіряючими як підставу для невизнання Z-звіту, що прирівнюється до його відсутності
Крім того, для роздрібних торговців підакциз¬ними товарами податківці вимагають у чеку РРО зазначати інформацію про акцизний податок*. За наявності такої інформації у чеку вона повинна відображатися і в Z-звіті (за аналогією з інформацією про ПДВ).
* Майте на увазі: хоча серед обов’язкових реквізитів акцизний податок не названо, фіскали в категорії 109.20 БЗ погрожують штрафними санкціями за його відсутність у чеку РРО.
Як часто потрібно роздруковувати Z-звіт? Як ми зазначали раніше, Z-звіт необхідно роздруковувати щодня за ті дні, коли здійснювалися розрахункові операції (п. 9 ст. 3 Закону про РРО).
Відповідно до п. 1 приміток до Вимог № 199 підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години**. При цьому зміною вважається період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту (п. 2 Вимог № 199). Оскільки підсумок розрахунків вноситься до фіскальної пам’яті саме при формуванні Z-звіту, виконання вимоги про обчислення розрахунків за зміну можливо тільки за умови своєчасного друкування Z-звітів.
** У разі перевищення максимальної тривалості зміни РРО повинен блокуватися (п. 7 Вимог № 199).
Важливо! Виходячи з положень Вимог № 199 податківці роблять висновок про необхідність роздрукування Z-звітів у межах календарної доби (див. категорію 109.10 БЗ). Тобто в разі, якщо підприємство працює цілодобово, розрахунків за добу має відображатися у Z-звіті, роздрукованому до закінчення цієї календарної доби (до 24:00)
Це справедливо, адже інакше можлива ситуація, коли в один день будуть роздруковані два Z-звіти, а в інший — жодного. А отже, вимога Закону про РРО про щоденне друкування фіскальних звітних чеків не буде виконана.
Аналогічної думки дотримуються й суди. Так, в ухвалі ВАСУ від 19.05.2014 р. у справі № 2а-12184/10/2670 і в постанові ВСУ від 13.03.2014 р. у справі № 21-5а14 зазначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, повинні друкувати Z-звіти щодня, тобто кожного робочого дня після закінчення зміни, але не пізніше 24-ї години цього ж дня.
Роздрукування Z-звіту частіше одного разу за зміну. Формулювання п. 9 ст. 3 Закону про РРОінколи викликає сумніви з приводу того, чи не буде порушенням друкування Z-звітів частіше одного разу на день. Поспішаємо вас заспокоїти.
У п. 8 гл. 4 розд. II Порядку № 417-2 спеціально застережено ситуацію, коли протягом робочого дня на РРО було роздруковано декілька фіскальних звітних чеків. Визнають можливість друкування декількох Z-звітів, посилаючись на відсутність у законодавстві відповідних обмежень, і податківці. Вони зазначають, що в цьому випадку всі Z-звіти підклеюють у відповідній КОРО, а записи в розділі 2 КОРО роблять за кожним фіскальним звітним чеком окремо (див. п.п. 2.2.99 листа № 14083, а також консультацію в категорії 109.09 БЗ).
В окремих випадках роздрукування декількох Z-звітів за день може бути обумовлено необхідністю виконання законодавчих вимог
Так, п. 9 розд. III Порядку № 417-1 передбачає порядок дій, якщо на період виходу за ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводилися з використанням КОРО і РК. У цьому випадку після встановлення відремонтованого (або резервного) РРО або відновлення енергопостачання необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у разі обнулення оперативної пам’яті) — за час роботи, що передував виходу РРО за ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ. Після цього слід зробити Z-звіт.
Крім того, може статися так, що вже після друкування Z-звіту за день виникла необхідність провести ще одну або декілька розрахункових операцій.
У цьому випадку також слід роздрукувати ще один Z-звіт і підклеїти його до КОРО
Виправлення помилки у Z-звіті. Вносити виправлення до Z-звіту не можна. І навіть не тому, що це не передбачено чинним законодавством, а у зв’язку з тим, що інакше нівелювалося б саме призначення Z-звіту: підбити підсумок роботи РРО за зміну і обнулити оперативну пам’ять.
Оскільки Z-звіт тільки відображає помилки, допущені за зміну, виправляти слід саме ці помилки, а не сам Z-звіт. Про відміну помилкових сум див. у підрозділі 5.3 на с. 51.
Чи можна замінити Z-звіт Х-звітом? Замінити Z-звіт Х-звітом не можна. Це пояснюється тим, що підсумок розрахунків вноситься до фіскальної пам’яті саме при формуванні Z-звіту. Х-звіт функції внесення до фіскальної пам’яті не виконує. Крім того, Х-звіт узагалі не підпадає під визначення фіскального звітного чека в розумінні Закону про РРО, а це означає, що він за визначенням не може замінити собою Z-звіт.
Передача зміни від одного касира іншому: чи робити Z-звіти? Поняття зміни для цілей застосування законодавства про РРО і зміни при визначенні режиму роботи не повинні розглядатися як тотожні. Нагадаємо, що згідно з п. 2 Вимог № 199 зміна при застосуванні РРО — це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту
Жодних застережень щодо режиму роботи касира для цілей визначення зміни щодо РРО немає.
Таким чином, робити Z-звіт при передачі зміни від одного касира іншому необов’язково. Водночас, як вже було зазначено вище, законодавство не забороняє роздруковувати більше одного Z-звіту протягом 24 годин. Тому якщо підприємство вважатиме це доцільним, воно може внутрішніми документами зобов’язати своїх співробітників роздруковувати Z-звіт при передачі зміни від одного касира іншому з обов’язковим підклеюванням кожного Z-звіту до КОРО.
Тимчасова відсутність діяльності: чи друкувати Z-звіт? З 01.01.2015 р. в цьому питанні сталися істотні зміни. Так, тепер у п. 9 ст. 3 Закону про РРО чітко зазначено, що фіскальні звітні чеки друкуються тільки в разі здійснення розрахункових операцій.
Таким чином, роздруковувати Z-звіт за ті дні, коли розрахункові операції не проводилися, немає жодної необхідності
Підтверджують це й податківці в консультації з категорії 109.06 БЗ.Z-звіт резервного РРО. Чинним законодавством передбачено використання резервного РРО винятково в період виходу за ладу основного РРО або в разі вичерпання строку служби такого РРО (ст. 5 Закону про РРО).
При використанні резервного РРО в передбачених випадках на суб’єкта господарювання поширюються ті самі вимоги, що і при використанні основного РРО, у тому числі й вимога про щоденне друкування Z-звітів. Якщо ж резервний РРО протягом робочого дня не використовується, то й обов’язку роздруковувати на ньому Z-звіт, безумовно, немає.
У касовому апараті закінчилася стрічка, і Z-звіт був роздрукований не повністю. Органи ДФСУ в цьому випадку наполягають на фінансових санкціях, посилаючись на те, що Z-звіт повинен містити всі передбачені законодавством реквізити. Відсутність хоча б одного із них — підстава для застосування штрафу в розмірі 340 грн. згідно з п. 4 ст. 17 Закону про РРО. Тому щоб уникнути такого правопорушення суб’єкт господарювання повинен контролювати наявність достатньої кількості стрічки у гнізді касового апарату для роздрукування фіскального звітного чека і своєчасно її змінювати на нову стрічку.
Виправляємо помилково проведену через РРО операцію
Касир, який допустив помилку при реєстрації операції через РРО, має право скористатися п. 7 розд. III Порядку № 417-1 і скасувати помилково проведену суму розрахунку. Зробити це можна таким чином:
— якщо використовуваний РРО володіє можливістю окремо накопичувати у фіскальній пам’яті негативні суми розрахунків, то помилково проведена сума скасовується шляхом реєстрації від’ємної суми;
— якщо ж РРО не забезпечує накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум, дозволяється скасування помилкової суми за допомогою операції «службова видача».
Скасовувати помилкову суму, використовуючи операцію «сторно», забороняється
У надрукованому чеку в разі скасування операції перед скасованою сумою може друкуватися знак «-» (мінус).
Після того як помилку буде виправлено, необхідно скласти акт про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де зазначити дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа (п. 8 розд. III Порядку № 417-1).
Акт передають до бухгалтерії, де він зберігається протягом 3 років. За відсутності бухгалтерії акти підклеюють на останній сторінці відповідної КОРО. Наведемо приклад такого акта на с. 52.
Важливо! Виправити помилку слід до закінчення робочого дня, оскільки чинне законодавство не передбачає механізму виправлення помилково проведеної через РРО суми наступного дня. Про це податківці нагадують у консультації, розміщеній у категорії 109.06 БЗ.
Зауважимо також, що при скасуванні помилково проведеної через РРО розрахункової операції така сума у графах 5 — 8 КОРО не відображається.
Оформлення розрахункових операцій.
1. Заповнюють розрахункові квитанції (корінець і відривну частину) на кожну розрахункову операцію.
2. До розділу 2 КОРО вносять дані за кожен день розрахунків з використанням РК. При цьому в записах за перший день ураховують інформацію про суми розрахунків, що були проведені з початку робочого дня до відключення електроенергії (на підставі контрольної стрічки РРО).
3. За кожен робочий день до розділу 3 КОРО вносять записи про реквізити розрахункових квитанцій до і після закінчення використання РК у межах робочого дня або зміни. Причому щодня заповнюють тільки:
— графи 3 — 5, де зазначають номер використовуваної РК, час і дату першої розрахункової квитанції, а також її серію та номер. Ці графи заповнюють на початку кожного робочого дня (зміни);
— графи 6 і 7, в яких проставляють час і дату останньої виписаної за робочий день (зміну) розрахункової квитанції, а також її серію та номер.
Домашнє завдання :Опрацювати теоретичний матеріал . Вивчити тему. Фото конспекту надіслати на електронну пошту: chepakova.nina1@qmail.com
Немає коментарів:
Дописати коментар